село Корнів - Церква

Церква Архистратига Божого Михаїла

Церква побудована із каменю на цвинтарі в 1860р. замість старої дерев’яної на кошти громади та кошти пана. Обнесена муром. Церква мала форму хреста розміром 18х13 м. Верх покритий гонтою. На початку ХХ ст. церкву перекрили бляхою. У церкві був різьблений дерев’яний іконостас. Стіни розписані в охристо-золотистій гамі художником Федором Крачевським в 1882р. Про це свідчив напис на хрестовині у куполі. За розповідями старожилів, церква в Корневі виділялась багатим внутрішнім розписом від навколишніх церков.

Резиденція (плебанія) побудована майже в тих часах, що і церква. Тут мешкав священик з родиною. Помешкання мало 4 кімнати, великий підвал, стіни також зведені із каменю, верх покритий гонтами, а спереду резиденції була дерев’яна веранда.

До 1905р. в Корневі священиками були: о.Йосиф Григорович, о.Михайло Навроцький, о.Іоанн Соловко.

З 1905р. до 1939р. тут мешкав і був настоятелем Божого Храму в селі Корнів отець Іоанн Пісецький (родом із Тернопільщини): маршалок, капелан і провідний священик Городенківщини.

У травні 1944р., коли біля нашого села проходив фронт, від попадання снаряда церква згоріла, залишилися тільки стіни. З церкви не вдалося спасти нічого, бо люди на той час були евакуйовані аж за Городенку.

Після війни (1941-1945 рр.) жителі села не мали змоги відбудувати Божий Храм. В 1946-47 рр. біля зруйнованої церкви люди спорудили капличку, де і відправлялась Служба Божа до 1962р. Двері, вікна та художнє оздоблення каплички виконав Кривко Петро.

У літній час відправа проходила під відкритим небом, а в зимовий час богослужіння проходили у резиденції (1959-1962р.). Священиком на той час був отець Мирон Жураківський.

З 1962р. богослужіння в Корневі були припинені. На Службу Божу люди ходили у с.Вільхівці (церква св.Микити).

З 1962 по 1982рр. резиденція була реконструйована під початкові класи (1-4). У 1988 році резиденцію перекрили бляхою та шифером, стіни поштукатурили, зробили огорожу із шиферних плит.

5 лютого 1988р. її було освячено і розпочато його служіння. На освяченні були: декан о.М.Завойський, декан о.І.Сидоренко, настоятель храму в Корневі о.І.Бурак, о.В.Липка, о.Л.Гречен.

Протягом 1989р. за участю громади села зруйнована церква була відбудована повністю. Це було велике духовне піднесення. Посильну допомогу у відбудові церкви надав тодішній голова господарства Михайло Скіцько. Організатором і керівником будівництва був Розумний Дмитро Васильович. Проект верха церкви виконав Струк Іван Олексійович.

Не було в селі такої людини, яка би не брала участь у відбудові святині. Допомагали і грішми і власною працею. Особливо слід відзначити майстрів: Розумного Д.В., Струка І.О., Пернаровського М.Ф., Канафоцького М.І, Галящука Д.І., Маника Р.М., Дороша В.І., Іванків І.М, Койляка Б.Ф. Натхненником і провідником у цій справі був о.Іоанн Бурак та дяк Федір Сенюк. Внутрішній розпис церква та ікони на іконостасі виконали Михайло Пернаровський та Микола Романів.

І ось не за цілий рік 19 листопада 1989 року церква св. Архистратига Божого Михаїла повстала у всій своїй красі (була освячена заново). На освячені Божого Храму були: декан о.І.Сидоренко, о.В.Михайлюк, о.Л.Гречен, о.М.Матіїшин, о.Я.Яскевич, о.Я.Біляєв та настоятель Корнівської церкви о.І.Бурак.

На храмове свято 21 листопада 1994 року на будинку-резиденції було встановлено меморіальну дошку парохові с.Корнів о.Іоанові Пісецькому. В даний час приміщення резиденції використовується для потреб церкви.

З 1988 по 2007 рр. настоятелем храму був о.І.Бурак, дяком Богдан Цимбала, Федір Сенюк, касиром Ярослав Пернаровський. Паламарями за цей період були: І.Човган, І.Куб’як, В.Захаріїв, В.Сливка, М.Радик. Сестриці – Пернаровська Анастасія та Кривко Анастасія.

З 15 липня 2007 року настоятелем церкви св. Архистратига Божого Михаїла став отець Василь Барчинський.
На честь 150-ліття церкви св. Михаїла встановлено меморіальну дошку, а Розумний Василь Іванович з родиною по офірував статую Архистратига Божого Михаїла, яка встановлена перед центральним входом до церкви.

В продовж багатьох років церква вела і веде велику просвітницьку роботу.